- повноправність
- [по/ўнопра/ўн'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
повноправність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
повноправність — ності, ж. Абстр. ім. до повноправний … Український тлумачний словник
дієздатний — а, е. 1) Здатний до дії, діяльності. 2) юр. Який має громадянську і юридичну повноправність; юридично зрілий, самостійний, незалежний … Український тлумачний словник
повноправ'я — я, с., рідко. Володіння всіма законними правами; повноправність … Український тлумачний словник